Сергій Жадан

Холодне ранкове повітря.
І на вулиці нікого немає, лише птахи.
Він стоїть на зупинці, з пакетом у руці.
Дихає час від часу на замерзлі руки,
шкодує, що забув рукавички.

Інший під’їжджає своєю автівкою,
здалеку його пізнає.
Витримує паузу, підходить.

Той, що з пакетом, вагається,
думає подати руку,
зрештою, дихає в кулак,
ніби хоче зігріти.

Мовчки дивляться один одному в очі.
Мовчки один одного ненавидять.
Холодний ранок суботи,
холодне повітря осені.

Зрештою, не витримує, віддає пакет,
не попрощавшись, спускається в метро,
поступово зігріваючись.

Інший довго стоїть,
не відчуває холоду,
тримає в руках пакет
із речами жінки,
з якою живе,
яку любить.

Автор: Сергій Жадан